У Дюнкерка інша ідея, як ловити твій вечерю. Під час карнавалів процесія зупиняється в ратуші, а мер і гості кидають у натовп загорнуті оселедець. Висадка кипера є призом само по собі: місцеве бюро туризму описує улов як майже важливіше, ніж їсти його.[1]
Ширше свято спирається на морське минуле порту. Перед довгими рибальськими подорожами до Ісландії судновласники проводили прощальні вечірки для своїх екіпажів. Ці зібрання переплітаються з святкуваннями перед Великим постом. Кидання риби належить до пізнішої глави; його не слід плутати з незмінним ритуалом з найраніших подорожей.[1]
Тепер про чудову місцеву зморшку: той же туристичний рахунок засвідчує, що сушену рибу викидали в Розендаль і Сен-Пол-сюр-Мер, а сир - в Берг. У Мало-ле-Бен роздають фіалки. Пройдіть невелику відстань уздовж цього відрізка узбережжя і візитна картка карнавалу зміниться.[1]